Готуємося до Першого уроку

Розробка Першого уроку

Метою Першого уроку «Україна — єдина країна» є формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України, що є найзаповітнішою мрією українців, усвідомлення духовної єдності багатонаціонального народу України, спільності його культурної спадщини та майбутнього, а у підсумку — утверджувати національну ідею як розвиток вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Означена мета передбачає формування активної життєвої позиції учнів і таких моральних цінностей: доброта, гідність, справедливість, толерантність, відповідальність.

Буття духовно розвиненої та національно свідомої особистості розкривається у шанобливому ставленні до інших людей. Людяність у спілкуванні, взаємодії з оточенням є запорукою єдності країни, стабільності, життя в мирі і злагоді.

Виховання людської і національної самосвідомості, віра в духовні сили своєї нації та її щасливе майбутнє можливі лише за умови дотримання правосвідомості, відповідального ставлення до Законів України. Бути національно свідомим, справжнім громадянином сучасної демократичної держави означає виступити супроти проявів дискримінації, жорстокості і насильства, засуджувати військову агресію. Щоб ці твердження закарбувалися в пам’яті учнів, їх мають озвучити під час уроку «Україна — єдина країна».

Перший урок у новому навчальному році має стати для учнів Святом Знань і Патріотизму. Тому провести його необхідно урочисто, яскраво й повчально. На свято обов’язково слід запросити гостей, зокрема представників місцевої влади, депутатів, а також безпосередніх творців нової історії нашої держави — активістів «Майдану», учасників АТО.

Під час уроку варто ознайомити учнів з історичним минулим України, історією рідного краю, основними державотворчими подіями, зокрема довготривалим процесом становлення незалежності країни. Особливу увагу необхідно приділитиформуванню в учнів почуття патріотизму, тобто любові до свого народу і країни, готовності відстоювати її незалежність, поваги до державного суверенітету та територіальної цілісності України, відтак демократичних засад державного устрою нашої Батьківщини.

Створити доброзичливу атмосферу та забезпечити піднесений настрій учнів протягом проведення уроку дадуть змогу різноманітні ігрові форми роботи, зокрема з елементами театральної ейдетики та драматизації. У грі учні ліпше розв’язуватимуть практичні, пошукові, індивідуальні й групові завдання, спрямовані на вивчення історико-культурної спадщини України.

Розробляючи сценарій Свята Першого уроку, варто спиратися на діалогічні методи навчання, завдяки яким розвивається критичне мислення учнів. Зокрема, можна застосувати такі прийоми: дискусійних запитань, запитань мотиваційного характеру, незакінчених речень.

Також необхідно впроваджувати такі інтерактивні технології, як «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Піктограми», «Дискусійна сітка», «Запитання до автора», «Асоціативний кущ» тощо та застосовувати інформаційно-комунікаційні технології у вигляді мультимедійної презентації «Україна — єдина країна», що містить відеоролики та фотосюжети. Це дає змогу яскраво представити навчальний матеріал та формувати інформаційно-комунікаційну компетентність учнів.

Пропонуємо ознайомитись із розробкою першого уроку «Україна — єдина країна», що надихне вчителів початкової школи на створення яскравого патріотичного свята (див. Додаток).

 

Додаток

Україна — єдина країна
Конспект першого уроку для учнів початкової школи

 

МЕТА:

• виховувати в учнів національну самосвідомість і патріотизм, бажання стати захисником і справжнім громадянином України;
• сприяти усвідомленню морально-правових норм і загальнолюдських цінностей суспільства;
• прищеплювати ціннісне ставлення до своєї держави, суспільства, рідної мови;
• виховувати шану та інтерес до історії власного народу, історії і культури інших народів, які проживають на території Україні.

ЗАВДАННЯ:

• ознайомити учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України;
• формувати в учнів уміння швидко знаходити необхідну інформацію, співпрацювати в групі, логічно, вільно і послідовно висловлювати власну думку;
• розвивати комунікативну культуру учнів;
• формувати критичне мислення, учити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

 

ФОРМА УРОКУ: віртуальна мандрівка «Машиною часу» з елементами майстер-класу.

 

ОБЛАДНАННЯ:

• комп’ютер;
• мультимедійна дошка;
• плакати з державною та народною символікою України;
• фонограма Державного Гімну України;
• Конвенція прав дитини і Конституція України;
• карта України та географічна карта світу;
• картки для роботи в групах.

 

РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ:

І група — центр управління «Машиною часу»;

ІІ група — дослідники історії символів України;

ІІІ група — зберігачі народних скарбів;

ІV група — літературознавці;

V група — театральна студія;

VІ група — географи;

VІІ група — українознавці;

VІІІ група — народні майстри.

 

ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ: Клас прикрашений синіми й жовтими повітряними кульками, вишитими рушниками, українськими віночками. Парти розставлені так, щоб розмістилося 8 груп учнів, у кожній групі — по 4 учасники. На партах — таблички з назвами груп, роздатковий матеріал. На дошці — карта України, портрети Тараса Шевченка та інших видатних українських діячів, зокрема, рідного краю. Також тут записано вислови про Україну, прислів’я, приказки про рідний край. Учні врочисто одягнені: у дівчаток — вишиті сорочки, у косах — блакитно-жовті стрічки, у хлопчиків — вишиті сорочки, краватки чи комірці.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

 

Учитель:

Любі діти!

Знов вересень нас запросив за парти:

Чекають юнь підручники і карти…

Вся Україна Свято Знань стрічає,

Учнівство в добру путь благословляє.

                                                               (Лариса Петренко)

 

Звучить «Державний Гімн України».
Учні підспівують стоячи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

Учитель:

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

                                                  (Наталія Поклад)

 

Чим є для нас, українців, Державний Гімн? (Державним символом). Детальніше ознайомлять нас із державними символами України юні дослідники історії символів.

 

Учні стисло презентують заздалегідь підготовлені історичні довідки на фоні мультимедійної презентації, вибравши з поданого вчителем матеріалу найголовніше.

 

ІІІ. «Мозковий штурм». Уведення проблемної ситуації

 

На слайдах презентації — акровірш
Миколи Чернявського «Україна».

 

Учитель:

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

                                                       (Микола Чернявський)

 

Учитель пропонує учням скласти асоціативний кущ. Вивішує на дошці слово «Україна». Учні озвучують свої варіанти (найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша, демократична, соборна, вільна, мама, бабуся, дідусь, родина, борщ, вареники, узвар, ластівки, калина, верба, батьківська хата, колискова, криниця) та пояснюють вибір.

 

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку

 

Учитель: Справді, скажеш одне лише слово «Україна», і в уяві постають тополі в полі, калина в лузі, верба край долини, цілюща водиця, рідна ненька, українські пісні… Наша Україна — суверенна, незалежна, демократична, правова і соборна держава. Суверенна й незалежна, бо має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи. Демократична, бо влада в ній належить народові. Лише народ може змінювати її основи — конституційний лад. Правова, бо головний у ній — Закон. Соборна, бо об’єднана, ЄДИНА й НЕПОДІЛЬНА, дарована нам прадідами на віки! Сьогодні на такому важливому й святковому Уроці Знань, ми з вами вирушимо у віртуальну мандрівку в часі теренами рідної неньки-України, доторкнемося до її історичного минулого, спробуємо скласти для себе правові норми існування серед людей. А допоможе нам у цьому наш власний Центр управління «Машиною часу». Надалі керувати подорожжю будуть наші віртуальні техніки.

 

V. Основна частина

 

Перший віртуальний технік:

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

 

Другий віртуальний технік:

Моя Батьківщина — це наша сім’я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, сестричка і я,

Всі рідні і друзів багато.

                                            (Надія Красоткіна)

 

Третій віртуальний технік: Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожний пишається своєю рідною країною. Пишаємося своєю Україною й ми.

 

Четвертий віртуальний технік: Яка ж вона, наша Україна? Зрозуміти це нам допоможе змагання між українознавцями і географами. Віртуальна мандрівка Україною починається!

 

VІ. Тематична фізкультхвилинка-подорож

 

Україна — рідний край 
(встали, вийшли з-за парт, розвели руки в сторони, ніби обіймаючи ними увесь простір),

Рідне поле, зелен гай       
(повороти голови вліво-вправо, вгору-вниз),

Рідне місто й рідна хата                 
(повернулися один до одного, поплескали в долоні, усміхнулися),

Рідне небо й рідна мати 
(підняли руки догори й швидко порухали кистями рук).

Стежкою в світи підемо (ходьба),

З друзями — не пропадемо!  
(взялися за руки, пострибали).

                                                            (За Ярославом Скиданом)

 

Конкурс між українознавцями і географами.
Відповідати на запитання можуть усі учні.

 

Перший віртуальний технік: Яка ж прекрасна й велична наша рідна Україна! Вона одночасно і древня, і юна.

 

Другий віртуальний технік: Справді, як самостійна держава, Україна з’явилася порівняно недавно. Однак її праматір — трипільська цивілізація, а потім — Київська Русь возвеличили Україну на весь світ.

 

Третій віртуальний технік: Наша «Машина часу» готова до подорожі!

 

Четвертий віртуальний технік: Увага! Зупинка — Київська Русь!

 

На слайдах презентації — світлини з сучасного Древнього Києва у «Парку Київська Русь», фрески із зображеннями походів, будівництва храмів, Київських князів.

 

VІІ. Систематизація вивченого матеріалу через театральну ейдетику

 

Звучить фонограма народної пісні «Ой з-за гір, з-за гір вилітав сокіл» у виконанні гурту співачок с. Кочерижки з Дніпропетровщини. Починає роботу театральна студія. На авансцену по черзі виходять Київські князі Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Володимир Мономах.

 

Володимир Великий: (Тримає в руках хрест і «срібну» монету, на якій викарбуваний тризуб). Любі мої нащадки! Я — Київський князь Володимир Святославович, Володимир І, Володимир Великий, Володимир — «Ясне Сонечко». Вітаю вас у 988 році у Києві. Саме цього року я, першим із руських князів, викарбував на власній срібній монеті святий Тризуб, а ще охрестив Київську Русь. За мого князювання Київська Русь — матінка сучасної України — була великою, міцною, єдиною і найсильнішою державою за всі часи свого існування. Як я зміцнив державу? Насамперед, об’єднав воєдино розхитані міжусобними війнами малі й немічні князівства, а відтак — усі українські землі. Люди жили у спокої, тому що я зміг досягнути згоди з сусідніми державами: Польщею, Болгарією, Чехією, Грецією. Воював лише з печенігами, які час від часу нападали зі сходу і нищили села й міста. Для зміцнення Київської держави завжди тримав у бойовій готовності ратні полки і флот. Завдяки ним увійшов у Крим. Я не стидався допомагати бідним, сиротам, калікам, старцям. Церква за добрі справи визнала мене Святим.

 

Під час монологу Володимир Великий прикріплює на дошці таблички-піктограми, склавши у такий спосіб візуальну пам’ятку.

 

Ярослав Мудрий: (Тримає в руках книгу «Руська правда»). Я — Ярослав Володимирович, син Володимира Великого. Вітаю вас у 1054 році, останньому році мого князювання. Бажання мого батька бачити свій народ освіченим дало мені змогу полюбити книжки і мудрі науки. Я створив першу в Київській Русі бібліотеку, відкрив школи, де діти вивчали грамоту, іноземні мови, ремесла. За це в народі мене прозвали Мудрим. А ще я створив найстаріший на Русі звід законів «Руську (Ярославову) правду», де були записані норми поведінки, за якими люди мали чесно жити у своїй державі.

 

Прикріплює таблички на дошці.

 

Володимир Мономах: (У руках тримає берестяну грамоту, на якій написані «Повчання Володимира Мономаха дітям»).Доброго усім здоров’я! Я — Київський князь Володимир Мономах — перенесу вас до 1113 року, першого року свого князювання на Київському престолі. Я поважаю традиції своїх дідів-прадідів і вірю, що виховувати дітей слід на їхніх чесних вчинках. Упевнений, що найголовніший засіб виховання — освіта. Тому склав для вас «Повчання». Дослухайтеся до них — і виростете справжніми Людьми:

• Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п’ять мов, через те й честь йому була в інших країнах.
• Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі.
• Поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою.
• Годуйте бідних і подавайте сиротам.
• Не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його, не губіть християнської душі.
• Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів… При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, із рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися.
• У домі своєму не лінуйтеся.
• Брехні остерігайтесь… від того душа гине і тіло.
• Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов.
• Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні.
• Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.
• На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє».
• Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамоту: і мені не буде соромно, і вам буде добре.

Перший віртуальний технік:

Більше, ніж самого себе,

Я люблю свою хатину…

Бо мене в цій кращій з хат

Колисала рідна мати,

Вчила перший крок ступати,

Перше слово вимовляти.

                                         (Олекса Кобець)

Другий віртуальний технік: Справді, наша велика Україна складається з мільйонів маленьких домівок, де кожен із нас живе.

Третій віртуальний технік: А велична історія нашої держави сплетена зі стрічечок-історій нашої маленької батьківщини.

Четвертий віртуальний технік: Увага! Зупинка — місто Ніжин!

Перший віртуальний технік:

Тут звір ходив,

І мамонт бивнем бив,

Аж поки льодовик його не переміг.

Прапращур наш ці землі полюбив

І оселився, збудувавши дім.

Другий віртуальний технік:

Пройшли віки…

Наш Ніжин ріс, горів,

І знову ріс,

Здіймаючись з руїн.

Боронив Русь,

Гнав незваних заброд.

На ярмарки скликав чесний народ…

Третій віртуальний технік:

Тут Гоголь перші твори написав,

Тут Галицький людей всіх лікував.

Маленький Корольов мріяв літати.

Шишко й Самокиш вчились малювати.

Великих ніжинців злічить несила:

Колиска це талантів — місто-диво!

                                                    (Лариса Петренко)

 

Виходить бабуся у смушковій шапці.

 

Четвертий віртуальний технік: Бабусю! А чого це ви так дивно вирядилися? Навіщо собі на голову чоловічу шапку нап’яли?

 

Бабуся: Перш ніж насміхатися, краще б поцікавилися легендами рідного міста. Запрошую вас до Ніжина 1709 року:

Коли шведська армія воювала на землях України,

Вирішили непрохані гості заглянути й до Ніжина на гостини.

То не чорна грозова хмара сунула з протилежного берега Остра,

То ядра зі шведських гармат уціляли по ніжинській фортеці та мостах.

Та сміливим ніжинцям захищати своє місто було не вперше,

Чоловіки, діди, козаки і навіть діти

Стояли на валу непохитно і вперто.

Але сили були не рівні,

Ось-ось підійде ворожа кіннота, —

І загине місто опівдні.

Тоді вийшли вперед відважні жінки:

«Ану ж, одягайте жінок у чоловічі баранячі шапки!».

І враз на валу стало втричі більше захисників,

Що влучно стріляли в загони нещадних ворогів.

Не бачили шведи раніше стільки козачого війська — почали втікати.

А сміливі ніжинці прогнали ворогів та й повернулись до рідної хати.

Дізнався цар Петро І про кмітливість ніжинських козачок і дозволив їм носити цю чоловічу одяганку. Тож у великі свята жінки ще й через 100 років одягали ці реліквії, вшановуючи пам’ять своїх предків.

(Лариса Петренко)

 

Перший віртуальний технік: Як я люблю своє місто!

 

Другий віртуальний технік: Воно найкраще місто на Землі, бо в ньому живемо ми!

 

Звучить «Козацький марш». Виходять козаки.

Третій віртуальний технік: Увага! 1775 рік.

Четвертий віртуальний технік: У цьому році була ліквідована Запорізька Січ, але козацька звитяга й сила духу не втратили своєї значущості й до наших днів.

Козаки: Ми — козаки!

Перший козак: Козаки — це вільні люди!

Другий козак: Козаки — безстрашні люди!

Третій козак: Козаки — борці за волю, за народу кращу долю!

Перший козак: Козак — чесна, смілива людина!

Другий козак: Найдорожча йому — Батьківщина!

Третій козак: Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. Нумо, писарю, зачитай їх нашим юним друзям.

 

Козаки роздають грамоти із заповідями кожному учню. Писар читає заповіді, учні повторюють за ним.

 

Писар:

Заповіді козаків:

• Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
• По тобі судять про все козацтво і народ твій.
• Козаки всі рівні у правах.
• Будь працьовитий, не ледарюй.
• Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
• Дотримуйся слова. Слово козака багато важить.
• Поважай старших, шануй старість.
• Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
• Загинь, а товариша виручай.
• Бережи свою родину. Служи їй прикладом.

Присягайте, що Вкраїну будете любити, що вивчатимете історію і традиції українського народу, готуватимете себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та нашого процвітання. Клянуся!

 

Учні: Клянуся!

 

VІІ. Тематична фізкультхвилинка-руханка

 

Виконується сидячи.

 

Учитель: Діти! Ви тільки-но присягнули на вірність Україні. А чи знаєте ви, що це значить? Давайте перевіримо. Якщо ви вважаєте, що любов до України виражається в бережливому ставленні до природи й довкілля, — подайте один одному руки. Якщо ви поважаєте дорослих, живете у злагоді з однолітками, — доторкніться долоньками один до одного, щиро усміхніться. Якщо ви вивчаєте рідну мову, співаєте українські пісні, — сплетіть руки вгорі. Якщо ви впевнені, що треба з повагою ставитись до державних символів України, — устаньте. Давайте завжди будемо дарувати оточуючим лише добро і любов, — поплескайте в долоні.

 

VІІІ. Майстер-клас. Виготовлення колажу «Україна — єдина країна»

 

Майстер-клас проводять народні майстри разом зі зберігачами народних скарбів.

 

Перший майстер: Міць і незборимість нашої країни залежить від кожного мешканця України.

 

Другий майстер: Міць держави — це ми з вами!

 

Третій майстер: Тож давайте сплетемо символічний надміцний віночок, яким скріпимо всі кордони нашої незалежної держави, щоб жодний заброда не зміг їх розірвати.

 

Четвертий майстер: А потім ще й передамо через свої долоньки захисникам Вітчизни своє тепло, віру, надію й сподівання на найскоріший мир і спокій у нашій державі.

 

Учні беруть блакитні й жовті стрічки, які лежать у них на партах, і сплітають їх в одне блакитно-жовте кільце — символічний вінок. У цей час зберігачі народних скарбів озвучують відповіді з карток, розповідаючи, із яких квітів у давнину дівчата плели вінки. Закінчивши роботу, народні майстри прикріплюють «вінок» на карту України, що на дошці. Учні беруть до рук прості олівці і обводять свою долоню на аркушах жовтого й блакитного паперу. Обвівши — вирізають фігури ножицями.

 

ІХ. Рефлексія. Складання порад

 

Учитель: Запишіть на «своїх» паперових долоньках поради, які допоможуть усім мешканцям нашої країни жити в мирі і злагоді.

 

Учні пишуть і, озвучуючи, прикріплюють на карту таким чином, щоб вся площина карти в середині віночка стала блакитно-жовтою. На слайдах презентації — світлини подій Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 рр.

Перший віртуальний технік: Часи запорізьких козаків давно вже стали історією. Але козацька звитяга, мужність, віра в справедливість, бажання захистити свою неньку-Україну від чужоземних заброд живуть у душі кожного українця-патріота.

Другий віртуальний технік: Через небажання терпіти брехню, насилля, несправедливість патріоти виходять на Всеукраїнський Майдан для захисту своїх демократичних прав, як це було під час Помаранчевої революції 2004 року.

Третій віртуальний технік: Під час Революції Гідності 2013–2014 рр. усі прогресивні українці повстали, щоб захистити моральну цінність кожної людини, її рівність серед інших людей, незалежно від посади, звання чи віросповідання.

Четвертий віртуальний технік: У цій боротьбі, захищаючи наші з вами права, загинули кращі сини й доньки неньки-України. Схилімо ж голови над створеним нами символічним вінком і подумки перенесімо його на Майдан Незалежності до міста Києва.

Учитель: Ушануємо хвилиною мовчання Героїв Небесної сотні, воїнів та загиблих, які віддали своє життя за нашу свободу, честь і єдність України.

Учні вшановують хвилиною мовчання Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих.

Х. Підсумок уроку — флешмоб

Учні виходять на авансцену, міцно беруться за руки і йдуть поміж парт, вигукуючи слова-відповіді із завдань, записаних на індивідуальних картках. Останні слова «Україна — єдина й неподільна» вигукують усі разом.

Учитель:

Україно! Ти мусиш здолати

Усіх вороженьків, що нищать нам хату,

І душу калічать, що волею диха...

У Господа молим: врятуй нас від лиха!

Борись, Україно! За щастя і долю,

За небо безхмарне і усміх дитячий,

Щоб постріл гармат не відлунював болем

У серденьку мами, що кровію плаче...

                                                         (Юрій Старчевод)

Звучить пісня «Квітуча Україна»,
слова і музика Наталії Май.